“Там, де панує порозуміння, немає конфлікту.”
Однією з родин, які звернулися по допомогу до мобільної бригади психологів ГО Дівчата, була родина Іванових: чоловік, дружина та їхній 4-річний син. Їхня сім'я перебувала на межі розпаду: постійні конфлікти, відсутність порозуміння та наростаюча напруга, викликана стресом війни, призвели до думок про розлучення. Усе це відбивалося на їхньому синові, який, хоча і був ще маленьким, відчував кожну сварку як загрозу своєму власному безпечному світові.
Психологиня ГО “Дівчата”, яка підтримувала сім'ю, не шукала швидких рішень. Її основним завданням було дослідити емоційний стан кожного члена родини, допомагаючи їм усвідомити приховані почуття та потреби. Вона проводила індивідуальні сесії для кожного: окремо працювала з дитиною, матір'ю та батьком. У ході роботи стало очевидним, що ключовою проблемою була відсутність належної комунікації між подружжям. Вони не повною мірою розуміли потреби один одного, що призводило до ескалації конфліктів та підвищеного рівня стресу в родині.
Фахівчиня допомогла їм навчитися відкрито спілкуватися та висловлювати свої емоції. Завдяки психологічній підтримці, батьки усвідомили важливість спільного проведення часу та зміцнення емоційного зв’язку – як між собою, так і зі своїм сином.
Важливим етапом у роботі з цією родиною став розвиток навичок рефлексії та усвідомлення власних потреб. Психологиня допомогла кожному з подружжя навчитися аналізувати свої емоції та поведінку, не лише в контексті поточних подій, але й з огляду на внутрішні потреби та минулі переживання. Це дозволило їм зрозуміти, що багато конфліктів виникали через неусвідомлені реакції та невисловлені почуття. Завдяки вмінню відкрито говорити про свої емоції, подружжя змогло створити середовище для здорового спілкування, уникнувши напруги, яка раніше призводила до конфліктів. Через цей процес батьки побачили одне одного не через призму взаємних образ, а як окремих людей зі своїми потребами та болями. Це нове усвідомлення допомогло їм будувати взаємини на основі довіри, а не протистояння. Родина зрозуміла, що шлях до зцілення лежить через діалог – не лише одне з одним, але й зі своїм внутрішнім світом. Час, проведений у відкритому спілкуванні, став основою для глибшого емоційного зв'язку та нового рівня стосунків.
Психологиня зазначає: Те, що усвідомлено нами, не керує нами. Ця думка якнайкраще відображає ситуацію в цій родині. Дорослі члени сім'ї, не усвідомлюючи прихованих емоцій та невирішених внутрішніх конфліктів, жили під впливом несвідомих шаблонів. Їхні реакції на труднощі та конфлікти були автоматичними, часто викликаними минулим досвідом або родинними моделями поведінки. Лише коли ці патерни були усвідомлені через нашу роботу, сім'я змогла вийти з кола. Найбільша радість для мене – це те, що син знову побачив гармонію в родині. Дитина стала свідком того, як любов і взаємоповага перемогли непорозуміння.”
Історія родини Іванових показує, що криза в сім'ї – це не лише загроза, але й шанс на переосмислення та трансформацію при вчасній кваліфікованій підтримці фахівців. Випробування стають можливістю створити міцніший зв'язок, побудований на довірі та взаємній повазі, що дозволяє родині відновитися.
Підтримка можлива в межах проєкту підтримки дітей Надання багатосекторальної гуманітарної допомоги постраждалому від конфлікту населенню в Україні.
🤝Проєкт можливий за фінансової підтримки Acted, USAID’s Bureau for Humanitarian Assistance (BHA) та World Vision.
#УкраїнськийКонсорціумРеагування #UkraineResponseConsortium
