До соціальної працівниці ГО Дівчата звернувся по допомогу літній чоловік з Чорнобаївки, який опинився в складних життєвих обставинах.
Микола Шляховий з початку війни залишився один: його дружина, рятуючись від війни, виїхала за кордон до сина, який мешкає там багато років. Гарний господар, у минулому військовий офіцер вертолітної частини, чоловік втратив сенс життя, адже все, що він побудував своїми руками, було залишено і не потрібно його родині.
Микола за звичкою годував худобу та породистих собак, яких вирощував на продаж. Та на себе махнув рукою. Великий двоповерховий будинок рік не опалювався. Чоловік спав в ньому одягненим зігріваючись теплом собак. Байдужість до життя і пригнічений стан чоловіка призвели до того, що він втратив документи та банківську карту - їх зіпсували собаки. Микола за звичкою звернувся по допомогу до сусідської молодої дівчини, а вже вона познайомила чоловіка з соціальною працівницею ГО Дівчата. Перша зустріч була важлива: вразлива і емоційно напружена. Чоловік дуже ніяковів, був пригнічений. Було видно, як йому соромно за свій недоглянутий вигляд. Він уникав дивитись в очі співрозмовникам, намагався якнайшвидше піти, був впевнений, що йому скоро помирати, на пропозиції допомоги, повторював: Не потрібно. Мені лишилося місяць дожити, а потім я здохну. Все рівно я нікому не потрібен.
Важливим кроком було встановлення довіри. Фахівчиня ГО Дівчата Ірина переконала чоловіка у тому, що приймати допомогу - вияв стійкості і самоповаги, запевнила, що треба продовжувати жити не заради когось, а задля себе.
Микола довірився і погодився прийняти допомогу. У бесіді з’ясували, які саме документи треба замінити, обговорили, яким чином все це організувати.
Роботу почали з зовнішнього вигляду пана Миколи. Разом з дівчиною-сусідкою соціальна працівниця Ірина знайшла приміщення та організувала банний день. Після купання Миколі зробили стрижку та підрівняли бороду, підібрали одяг. Побачивши себе після усіх процедур чоловік розчулився до сліз. У призначений день “Дівчата” організували Миколі поїздку у територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, щоб поновити документи. Ірина допомогла Миколі з кожним кроком на шляху до мети: починаючи з транспортування, закінчуючи контролем готовності паспорта та пенсійної картки.
Відчуваючи більше довіри до фахівчинь/-ців ГО Дівчата, чоловік поділився ще однією проблемою, яка його хвилювала – його лякали постійні дзвінки від місцевого центру надання адміністративних послуг. Микола не розумів, що це автоматизовані дзвінки про потребу оновити дані. Фахівці ГО Дівчата швидко вирішили і це питання, звільнивши Миколу від страху. Відчувши до себе уважне та поважливе ставлення, чоловік став більш оптимістично налаштованим, відкритим, на обличчі частіше стала з’являтись посмішка. Весь час він висловлював слова вдячності робітницям/-кам мобільної бригади, а сусідка з радістю відмітила позитивні зміни у стані чоловіка. Протягом всього процесу співробітниці/-ки ГО Дівчата виявляли чуйність та такт, розуміючи потреби та емоційний стан Миколи. Вони оточили літнього чоловіка теплом, доглядом та підтримкою, змінивши його ставлення до життя. Ця історія допомоги ГО Дівчата є прикладом успішної та ефективної роботи з вразливими групами населення. Вона підкреслює значення емпатії, професіоналізму та людяності в роботі з людьми, які потребують допомоги та підтримки.
Робота мобільних бригад здійснюється в межах проєкту “Життєво важлива допомога у сфері житла, багатоцільової грошової підтримки, сексуального і репродуктивного здоров’я та захисту для постраждалих від конфлікту у сільських громадах Миколаївської та Херсонської областей”. Проєкт реалізується ГО “Дівчата” спільно з міжнародною гуманітарною організацією CARE за підтримки Гуманітарного фонду для України.
