Родина Олега проживала у невеликому місті Запорізької області. Там їх добре знали й шанували, адже обоє з подружжя працювали у сфері освіти. Та з початком окупації їхнє життя було зруйноване. Від чоловіка вимагали співпраці з окупаційною владою. Олег категорично відмовився — і цей вибір коштував йому свободи та здоров’я.
Відмова співпрацювати з ворогом призвела до полону, катувань і нелюдських знущань. Загалом чоловік провів у неволі 34 дні — спершу у підвалах у рідному місті, згодом у сусідньому смт, де його змушували до виснажливої рабської праці. За цей час Олег зазнав психологічного тиску: йому погрожували смертю, зґвалтуванням дружини й дітей, не давали спати. Фізичне насильство зі сторони окупантів було не менш жорстоким — побиття струмом, удари по голові й тілу, побої за повільність у виконанні примусової роботи. Чоловіку довелося пережити і сексуальне насильство. У полоні разом із Олегом перебував також його молодший брат, який, за словами чоловіка, постраждав ще більше. Ці спогади й сьогодні завдають чоловікові болю..
Коли окупанти випустили його “обміркувати співпрацю”, він не вагався, швидко зібрав родину й виїхав, перш ніж на нього встигли розіслати орієнтування. Так сім’я втратила дім і все життя, яке будувала роками, і почала нову сторінку в іншому місті, врятувавши найцінніше — свободу.
Та пережите не минуло безслідно. В Олега виникли серйозні проблеми зі здоров’ям і важкі психологічні травми. Довгий час він не звертався ні до кого по допомогу, бо не вірив, що хтось здатен підтримати. Лише на групі самодопомоги чоловік вперше почув про ГО “Дівчата” і наважився зробити крок назустріч підтримці. Саме тоді команда організації включилася в роботу. Фахівчині допомогли Олегу пройти складний шлях оформлення статусу людини з інвалідністю, що дало йому можливість отримати лікування та соціальний захист. Родині чоловіка надали грошову допомогу на оренду житла, та вперше після полону сім’я відчула безпеку й стабільність. Важливою частиною підтримки стало відновлення внутрішніх сил Олега: психологічні консультації та спілкування з людьми, які пережили подібні випробування, допомогли чоловіку зменшити тривогу й повернути віру в себе.
Сьогодні Олег говорить спокійніше, більше усміхається, починає будувати плани на майбутнє для себе та своєї родини. Його історія про те, що навіть після найстрашніших випробувань людина здатна відновитися, якщо поруч є підтримка.
Допомога надається у межах проєкту “Посилення доступу та надання послуг для підтримки СРЗ та протидії ГЗН серед жінок і дівчат, які постраждали від конфлікту на Сході та Півдні України” спільно з міжнародною гуманітарною організацією CARE за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
