Життя Карини, як і багатьох українців, розділилося на "до" і "після" не один раз. Вперше – коли прокинулася від слів: "Вставай, війна почалася". Вдруге – коли її батько потрапив у полон. З того моменту розпочався довгий період життя у стані невизначеності, щоденних емоційних гойдалок і постійного очікування.
Основним викликом став хронічний стрес – суміш надії, страху, відчаю й відповідальності. Саме цей стан Карина добре знала не тільки з особистого досвіду, а й через роботу з людьми, яких об’єднала громадська організація "Цивільні в полоні". Разом вони переживали брак інформації про долю своїх рідних, хвилювання за їхній фізичний і психологічний стан після повернення, а ще – невміння зосередитися на собі та своєму здоров’ї, щоб просто мати сили чекати.
Карина була першою, хто звернувся по допомогу в ГО "Дівчата". Там вона змогла впоратися з власним травматичним досвідом і знайти внутрішній ресурс, щоб продовжувати боротьбу не лише за свого тата, а й за інших людей. Коли з’явилася можливість долучитися до терапевтичної групи, організованої ГО «Дівчата», Карина без вагань долучилася – як і багато інших, хто шукав розуміння, сили й підтримки.
Ці групи підтримки з психологом проєкту стали безпечним середовищем прийняття й довіри, у якому люди, що чекали на повернення цивільних з полону, вперше отримали можливість бути вислуханими. Тут говорили про біологічні й психологічні наслідки травми, про стан, у якому вже потрібно звертатися по допомогу, і де її можна знайти. Підтримка, співчуття та навички самодопомоги стали важливими кроками на шляху до відновлення.
Під час зустрічей учасники також отримували знання про те, як підготуватися до можливих змін у поведінці рідних після полону. Це додало відчуття впевненості, дало орієнтири, як діяти далі. Люди почали краще розуміти власний стан, озвучувати емоції, приймати рішення про звернення до психологів чи медиків.
“Ми маємо надію, що такі групи підтримки будуть ширитися, бо людям, що очікують цивільних з полону, дуже важлива підтримка і знання, що про них піклуються, а про рідних пам’ятають”, – ділиться Карина.
В історії Карини – біль, сила і зміни. Історія, що пишеться кожного дня тими, хто вчиться бути поруч з собою – і з тими, кого ще потрібно дочекатися.
Робота терапевтичної групи можлива в межах проєкту “Підвищення рівня безпеки, захищеності та психічного здоров'я жінок і дівчат, а також просування їхніх прав людини” реалізується ГО “Дівчата” за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), гнучкого та оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи і надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.
