Олені 35 років. Вона мама двох чудових дітей: 16-річної доньки й 13-річного сина. Їхня родина родом з Херсона, де жінка будувала своє життя з мріями про стабільність і щастя. Олена займалася улюбленою справою: працювала майстринею нігтьового сервісу, мала постійних клієнток, щодня створювала красу й вірила в завтрашній день.
А потім почалася повномасштабна війна. Окупація принесла страх, безпорадність і постійне приниження. Дев’ять місяців родина ховалася в орендованій квартирі, де навіть тиша здавалася загрозливою. Російські військові на вулицях зупиняли людей, перевіряли телефони, погрожували. Найстрашнішим став момент, коли окупанти прийшли до їхнього дому й вимагали від Олени прийняти російське громадянство. Жінка відмовилася, хоча серце билося скажено, адже вони могли зробити будь-що.
Та найболючішою в цей момент для Олени була самотність. Ще до війни вона переживала емоційне насильство у шлюбі: приниження, знецінення, контроль. А з початком повномасштабного вторгнення чоловік просто зник, залишивши жінку одну з дітьми та тягарем усього, що впало на їхні плечі.
Коли родині вдалося вирватися з окупації та дістатися до рідного села її батьків, Олена була виснажена і зневірена. Саме там жінка зустріла мобільну бригаду ГО “Дівчата”. І саме там почався її шлях повернення до себе.
На першій зустрічі Олена мовчала. Спочатку думала, що не зможе говорити. Але поглянула в очі інших жінок, почула про їхній біль, такий схожий на її власний, і раптом відчула, що вона не одна. Олена поділилася своєю історією. Фахівчині почули її та перенаправили до кейс-менеджерки. І це змінило все.
Завдяки роботі мобільної бригади та кейс-менеджерки, Олена отримала юридичну допомогу, оформила аліменти та подала заяву на заборгованість. Жінку проконсультували, як отримати державні виплати, як підготувати дітей до школи та як шукати житло. Тепер родина живе в Кривому Розі. У їхній двокімнатній квартирі тиша, а не вибухи; мирний сон, а не тривога. Олена знову працює. Знову додає краси в будні жінок, а ще ділиться з ними тим, що життя триває, попри все..
Після підтримки фахівчинь Олена дізналася, як подолати труднощі, впорядкувати своє життя і, найголовніше, — як не боятися жити знову. А її діти усміхаються та радіють кожному дню, і для жінки це — найцінніше.
“Командо ГО “Дівчата”, ви не просто допомогли мені з документами. Ви допомогли мені знову відчути себе живою, сильною, гідною любові. Я вам безмежно вдячна. Бо саме завдяки вам я знову повірила, що навіть із найглибшої темряви можна вийти до світла. І там почати все спочатку”, — каже Олена.
Допомога надається в межах проєкту “Посилення доступу та надання послуг для підтримки СРЗ та протидії ГЗН серед жінок і дівчат, які постраждали від конфлікту на Сході та Півдні України” спільно з міжнародною гуманітарною організацією CARE за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
