Наталія за фахом економістка, усе життя працювала товароведкою, бухгалтеркою, керувала власним підприємством. Сьогодні вона — пенсіонерка, мама доньки й бабуся онука.
Після початку повномасштабного вторгнення життя її громади, як і багатьох українців, змінилося. Комусь довелося виїхати, інші люди, навпаки, приїхали в громаду, шукаючи прихистку. Війна принесла не лише страх і невизначеність, а й самотність, психологічну втому, потребу у підтримці.
Наталія пережила втрату батьків і чоловіка, залишилась сама. “Сиділа вдома й плакала, не знала, як жити далі”, — згадує жінка. Здавалося, що життя зупинилося. Але все змінилося, коли вона дізналася про зустріч, організовану ГО “Дівчата”.
Психологиня мобільної бригади разом із соціальною працівницею розпочали серію заходів для жінок громади у межах проєкту “Посилення доступу та надання послуг для підтримки СРЗ та протидії ГЗН серед жінок і дівчат, які постраждали від конфлікту на Сході та Півдні України” спільно з міжнародною гуманітарною організацією CARE за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Фахівчині мобільної бригади не лише розповіли жінкам про гендерно зумовлене насильство та доступні сервіси підтримки, а й створили безпечний простір для відновлення внутрішньої рівноваги. Одним із таких форматів стала арттерапія — заняття, що поєднують творчість і психологічне зцілення.
Саме під час цих зустрічей народилася ідея проєкту зі створення українського віночка, який є не лише національним оберегом, а й символом сили та краси. Адже для українок віночок — це не просто прикраса. Це частинка культурного коду, знак зв’язку з родом і природою, оберіг, який з давніх-давен захищав від лиха. Вважалося, що кожна квітка у вінку має власну магічну силу, здатну відвернути біду. І навіть сьогодні український віночок залишається важливим символом нашої ідентичності та культурної спадщини.
Порадившись, команда мобільної бригади вирішила започаткувати власний міні-проєкт зі створення віночків, який мав не лише творчий, а й терапевтичний ефект. Ідея виявилася напрочуд вдалою — вона об’єднала жінок, подарувала спокій, зняла напругу та допомогла подолати тривожність і відчай. На кожній зустрічі учасниці виготовляли власними руками окремі квіти — крок за кроком створюючи свій символ сили та надії. А під час останнього заняття жінки зібрали всі квіти, завершивши роботу над віночками. Кожна повернулася додому з власним оберегом, зробленим з любов’ю, терпінням і вірою у себе.
Наталія розповідає: “Було важко, коли не стало батьків. Здавалося, з тієї глибокої прірви не вийти. Але знаєте, що стало моїм світлом? Гурток, який я відвідую з величезним задоволенням. Тут я знову ожила. Цікаві заняття, майстер-класи, спортивні активності — усе це надихає й додає енергії. А найцінніше — це спілкування, підтримка, щирість. Ми тут, мов одна команда, де кожна цінна і почута. Перед вами український віночок, створений мною власноруч під керівництвом чудових майстринь ГО “Дівчата”. Зізнаюсь, мені було непросто, адже маю проблеми з лівою рукою. Важко було встромити нитку в голку, клеїти, робити квітку. Але я впоралася. Це не просто виріб — це символ того, що я можу більше, ніж думала. Це моя маленька перемога!”
Участь у проєкті допомогла Наталії повернути відчуття власної цінності та віру у свої можливості. Вона стала більш упевненою, відкритою до спілкування, активніше бере участь у житті громади. Підвищення самооцінки позитивно вплинуло на її емоційний стан — зменшився рівень тривожності, з’явилася мотивація діяти, бажання ділитися своїм досвідом і підтримувати інших жінок.
Завдяки таким проєктам фахівчині ГО “Дівчата” допомагають жінкам не лише отримати практичні знання й психологічну підтримку, а й знайти себе наново. Як каже Наталія, “разом ми творимо простір, у якому хочеться жити, усміхатися, творити.”
