Гендерні стереотипи обмежують можливості, консервують нерівність та формують токсичні моделі поведінки. Руйнування цих стереотипів потребує нових голосів — молодих, креативних, які вміють говорити про складне зрозумілою мовою.
Протягом 2024-2025 років ГО “Дівчата” та ООН Жінки в Україні реалізовували ініціативу “Рівність. Лідерство. Майбутнє”, у якій взяли участь 156 молодих активістів й активісток та реалізували 9 потужних комунікаційно-адвокаційних кампаній з просування гендерної рівності.
Про проєкт
Ініціатива об'єднала молодих лідерів і лідерок до 35 років з громадського, публічного та бізнесового секторів, готових просувати гендерну рівність та розширення прав і можливостей жінок для усунення структурних бар'єрів та патріархальних норм через створення сильних адвокаційних повідомлень з комплексним пакетом комунікаційних матеріалів для поширення серед партнерів і медіа.
Як це працювало
Навчальна програма включала аналіз та протидію гендерним стереотипам, планування адвокаційних кампаній, основи сторітелінгу, взаємодію з різними форматами медіа, стратегії просування, етичні питання та стандарти. Результатом навчання стала участь у конкурсі проєктів адвокаційно-комунікаційних кампаній, у якому взяла участь 31 заявку.
Конкурсна комісія відібрала 9 кампаній, які отримали фінансування на реалізацію.
Кампанії-переможці
“Без страху за спиною”
Про що? Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію у 2022 році, але її положення досі не працюють повною мірою. Команда вирішила говорити про це голосно — через історії тих, хто бореться за зміни.
Що зробили: 3 аудіоінтерв'ю з правозахисницею та народними депутатками, текстове інтерв'ю з представницями Національної соціальної сервісної служби та експертна стаття про криміналізацію сталкінгу. Матеріали виходили на Громадському радіо та у партнерських медіа.
Цифри, які вражають:
569 040 — загальне охоплення кампанії
72 706 взаємодій з контентом
28 605 прослуховувань подкастів на всіх платформах
32 446 прочитань статей та інтерв'ю
Найпопулярнішим виявився формат reels: один ролик з інтерв’ю в Instagram охопив 104 752 профілів, інший на Facebook — понад 86 000. Інтерв'ю з народною депутаткою Марією Мезенцевою-Федоренко прочитали 7 312 разів — це найвищий показник серед усіх публікацій.
Чому це спрацювало: команда обрала формат подкастів та глибоких інтерв'ю — люди хотіли не просто гучних текстів, а живих історій від тих, хто змінює закони зсередини системи.
“Для мене важливо, щоб кожна людина знала: вона не одна, і її права — це не абстракція, а реальність, яка має захищатися щодня і на всіх рівнях”, — Дар'я Гросул, авторка кампанії “Без страху за спиною”, юристка-міжнародниця.
Слухати перший випуск подкасту
“Колір прийняття”
Про що? Камінг-аут — це не просто “вийти з шафи”. Це складний процес, який впливає на всю родину. Команда зібрала реальні історії ЛГБТК+ людей та їхніх близьких, аби показати: прийняття можливе, і ось як це виглядає.
Що зробили: виставки у Києві, Чернівцях та Запоріжжі, 20 надрукованих зінів з особистими історіями, серія дописів у соцмережах та інтерв'ю з учасницею проєкту. Кожна виставка супроводжувалася лекціями та майстер-класами з драг-макіяжу.
Цифри, які вражають:
50 913 — загальне охоплення кампанії
550+ гостей відвідали виставки офлайн
1 780 прочитань інтерв'ю
У Чернівцях виставку відвідало понад 300 людей, а найпопулярніший допис у соцмережах охопив 12 200 користувачів. На лекції реєструвалися по 30-45 людей — це той випадок, коли люди готові прийти офлайн, аби почути живі історії.
Чому це спрацювало: команда поєднала візуальне мистецтво з освітніми активностями. Виставки стали безпечним простором, де можна було не лише подивитися, а й поговорити, запитати, зрозуміти. Формат “живих книг”, де люди ділилися своїми історіями камінг-ауту, створив емоційний зв'язок з аудиторією.
“Ми маємо прагнути до того, щоб кожен камінг-аут був прийнятим і безпечним. Інколи достатньо просто сприйняти почуте без осуду — і це вже буде актом підтримки”, — Анастасія Сипало, авторка кампанії “Колір прийняття”, регіональна координаторка ГО “Інсайт”.
Сторінка кампанії в Instagram
“(Не)жіноча робота”
Про що? Жінка-далекобійниця, жінка-розмінувальниця, жінка-пожежниця. Чому ми досі додаємо “жінка” перед професією? Команда вирішила з'ясувати, з якими викликами стикаються жінки у “чоловічих” професіях, і не просто говорити про проблему, а пропонувати рішення.
Що зробили: масштабне опитування 250 жінок (замість запланованих 50!), два пресрелізи з результатами дослідження, 7 особистих історій жінок з різних професій — від поліції до далекобійництва, та практичний чекліст для роботодавців і навчальних закладів.
Цифри, які вражають:
213 876 — загальне охоплення кампанії
250 жінок взяли участь в опитуванні, 57% з яких зазначили, що зазнавали дискримінації на роботі
150 компаній та навчальних закладів отримали чекліст щодо розширення прав і можливостей жінок
Найбільшого резонансу отримали публікації в національних медіа: ТСН.ua охопив 10 000 користувачів, “Новини Донбасу” — майже 39 000, а публікація у “Слобідському краї” разом з усіма платформами досягла понад 70 000 читачів.
Чому це спрацювало: команда не обмежилася розповіддю про проблему, вони дослідили її через опитування, показали через реальні історії та запропонували конкретні інструменти для змін. Історії жінок — це не абстрактна статистика, а обличчя змін. Чекліст, розісланий у 50 компаній та 100 навчальних закладів, перетворив кампанію з інформаційної на практичну.
“Професіоналізм не має статі. У нашому баченні кожна робота, кожна посада до снаги як чоловікові, так і жінці. Головне — бажання”, — Любов Правдіна, авторка кампанії “(Не)жіноча робота”, президентка ГО “Нові Українські Наративи”.
Переглянути результати опитування
“Все про діабет”
Про що? Дитина з цукровим діабетом 1 типу йде до школи чи дитсадка — і стикається з непорозумінням, страхом вчителів, ізоляцією від однолітків. Не тому, що хтось хоче зробити їй боляче, а тому, що не знає, як діяти. Команда з Кривого Рогу вирішила змінити це через освіту та діалог у своєму регіоні.
Що зробили: 8 офлайн і онлайн-зустрічей для педагогів, вихователів, медпрацівників та представників закладів культури та спорту. 2 спільні зустрічі для батьків і дітей з психологічною підтримкою. 1000 інформаційних брошур потрапили безпосередньо до шкіл і дитсадків.
Цифри, які вражають:
215 педагогів, вихователів, медпрацівників та представників закладів культури та спорту пройшли навчання
27 батьків та дітей взяли участь у зустрічах груп підтримки
У межах цієї регіональної кампанії найбільше відвідувачів зібрали офлайн-тренінги: по 49 осіб на зустрічах про підтримку в освітньому просторі та інклюзивну підтримку. Онлайн-формат теж спрацював: лекція про безпечне середовище зібрала 41 учасника й учасницю, а про підтримку у дошкільних закладах — 32.
Чому це спрацювало: команда не просто розповідала про діабет, а навчала конкретних дій. Як реагувати на гіпоглікемію? Як підтримати дитину емоційно? Як не виокремлювати, але й не ігнорувати потреби? Брошури потрапили прямо в руки тих, хто щодня працює з дітьми. А спільні зустрічі батьків і дітей створили простір, де можна було відчути: ти не один, і цей діагноз справді не вирок.
“Ми хочемо донести важливу інформацію простою та зрозумілою мовою, доступною кожному. Можливо, це допоможе врятувати чиєсь життя”, — Алла Паламарчук, авторка кампанії “Все про діабет”, співзасновниця ГО “Гуманітарний штаб Зарічний”.
Читати статтю “Навчання без шкоди та стресу, а також алгоритми на випадок біди: у Кривому Розі провели лекцію щодо діабету у дітей”
“Гендер у Мринській громаді”
Про що? Коли громада відновлюється після руйнувань, хто приймає рішення про те, як вона виглядатиме? Команда вирішила, що план відновлення Мринської громади має враховувати потреби всіх — і жінок, і чоловіків, і молоді. Для цього потрібно було навчити людей бачити гендер у повсякденних рішеннях: від освітлення вулиць до розташування зупинок.
Що зробили: створили групу з 10 молодіжних амбасадорів й амбасадорок, провели 3 інформаційні зустрічі в ліцеях та фасилітаційну сесію з депутатами й депутатками сільської ради. Разом розробляли рекомендації для плану відновлення, які враховують гендерно відповідальні підходи.
Цифри, які вражають:
10 молодіжних амбасадорів й амбасадорок пройшли навчання
48 учнів та учениць ліцеїв дізналися про гендерну рівність у громаді
20 депутатів і депутаток взяли участь у фасилітаційній сесії
Чому це спрацювало: команда зрозуміла, щоб змінити рішення влади, потрібно говорити мовою влади. Вони не просто провели лекції, а створили групу амбасадорів й амбасадорок, які стали голосом змін у громаді. Фасилітаційна сесія з депутатами й депутатками перетворила абстрактну “гендерну рівність” на конкретні рекомендації для плану відновлення. Ця локальна кампанія з національним потенціалом — модель, яку може повторити будь-яка громада України.
Читати допис про старт кампанії
“Разом різні — разом рівні”
Про що? Гендерні стереотипи формуються у підлітковому віці, коли “бути як усі” важливіше за все. Дівчатка чують: “Це не для тебе”, хлопці — “Не будь слабаком”. Команда вирішила говорити з підлітками 12-16 років їхньою мовою — через TikTok, воркшопи та анонімні питання, які страшно запитати вголос.
Що зробили: Запустили окрему сторінку проєкту в Instagram, провели серію воркшопів у школах і ліцеях Мартинівської громади (Полтавська область), організували прямий етер у TikTok з анонімною скринькою питань про гендерні стереотипи. Залучили до поширення інформації самі навчальні заклади — коли школа говорить про гендерну рівність, це вже не просто “якась там кампанія”.
Цифри, які вражають:
Підлітки з 5 шкіл та ліцеїв громади взяли участь у воркшопах.
175 глядачів долучились до TikTok-етеру, на якому обговорювали те, про що зазвичай мовчать. Анонімна скринька питань дала можливість запитати про стереотипи без страху осуду.
Чому це спрацювало: команда зрозуміла головне — підлітки не люблять нотацій, але готові обговорювати те, що їх хвилює, якщо це безпечно і без дорослого контролю. TikTok замість Facebook, анонімні питання замість лекцій, воркшопи замість уроків. І найважливіше — команда не говорила “з” підлітками, а “для” підлітків, залучивши їх самих до створення контенту.
"Мені б хотілося, щоб моя донька росла вільною у своєму виборі, щоб вона мала можливість бути тією, ким вона хоче, і реалізовувати себе так, як вона хоче. У маленьких громадах бракує голосів, які говорять про повагу, прийняття і справедливість", — Катерина Філанець, авторка кампанії "Разом різні — разом рівні", вчителька, голова молодіжної ради.
“Без стереотипів, без насильства”
Про що? Жінка приходить до поліції чи соцслужби після побиття. Перше, що вона чує: “Навіщо ти його дратувала?” або “Повертайся додому, розберетеся”. Проблема не лише в законах, а й у головах тих, хто має допомагати. Команда з Кременчука вирішила змінити внутрішню культуру фахівців і фахівчинь, які працюють з постраждалими від домашнього насильства, у своїй громаді.
Що зробили: тренінг для фахівців і фахівчинь служб, які працюють з постраждалими, серія інформаційних дописів у Facebook, творча ініціатива для залучення ширшої аудиторії та відеосюжет на місцевому телеканалі. Залучили до поширення інформації Полтавську обласну державну адміністрацію та Департамент інформаційної діяльності — коли влада говорить про проблему, це легітимізує тему.
Цифри, які вражають:
22 фахівці та фахівчині пройшли тренінг
14 підлітків було залучено до творчої артініціативи “Зламай стереотипи”, яка була спрямована на руйнування гендерних стереотипів і формування культури рівності та взаємоповаги
Чому це спрацювало: команда працювала з упередженнями через кейси, рольові ігри, обговорення реальних ситуацій. Професіоналізм починається з подолання власних стереотипів, і тренінг дав інструменти для цього. А публічність через обласну адміністрацію та ТБ створила відповідальність: тепер вся громада знає, що фахівці та фахівчинь навчені, і має право очікувати змін.
"Навіть найкращі програми підтримки не працюють на повну силу, якщо фахівці несвідомо керуються стереотипами або не володіють гендерно чутливими підходами. Ми прагнемо формувати культуру рівності, поваги та нетерпимості до насильства", — коментує Марія Тимошенко, одна з авторок кампанії "Без стереотипів, без насильства", завідувачка Денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/ або насильства за ознакою статі КУ «ТУРБОТА».
Читати допис про старт кампанії
“Підтримка можливостей для жінок та матерів у працевлаштуванні на Хмельниччині: подолання бар’єрів”
Про що? Жінка у відпустці по догляду за дитиною — це не “сидить вдома”, а “випала з ринку праці”. Три роки без резюме, без досвіду, без впевненості. А потім — “вибачте, ми шукаємо когось молодшого/без дітей/з актуальним досвідом”. Команда з Хмельницького вирішила змінити це через конкретну дію: ярмарок вакансій спеціально для жінок.
Що зробили: презентацію проєкту у Хмельницькому обласному центрі зайнятості, психологічно-розвантажувальний захід для 25+ жінок (ВПО та місцевих мешканок) та ярмарок вакансій для 50+ жінок. Два відеорепортажі на місцевих телеканалах, прямий етер на ТВ7+, сім публікацій у місцевих медіа. Відкрито 4 дитячих куточки. І найважливіше — партнерство з центром зайнятості, що означає системну підтримку, а не разову акцію.
Цифри, які вражають:
116 633 — загальне охоплення кампанії
7966 взаємодій з контентом
4000 інформаційних матеріалів (4 види флаєрів по 1000 примірників) розповсюджено у 22 філіях Хмельницького обласного центру зайнятості
104 жінки було працевлаштовано
312 учасниць та учасників відвідали заходи, які було проведено в межах кампанії
Найбільше охоплення дали медіа: новинний сайт “Місто” — 12 900 переглядів, відеорепортаж ТРК “Місто” — 4900. Це не просто цифри — це реальні жінки, які побачили можливість.
Чому це спрацювало: команда зрозуміла, що жінкам потрібна не лише інформація про права, а конкретні вакансії та впевненість у собі. Психологічний захід перед ярмарком допоміг подолати страхи, а партнерство з центром зайнятості означало офіційну державну підтримку. Масивне медіапокриття створило ефект масштабу: якщо про це говорять по ТБ, значить, це важливо й легітимно.
“Я стикнулася з тим, як важко жінці поєднувати материнство та фінансово забезпечувати сім'ю. Я хочу підтримати жінок на тому шляху, який пройшла сама, тому що знаю, як це нелегко”, — Кристина Колотило, координаторка кампанії, юристка.
Читати допис про старт ініціативи
“Рівність у дії: голос молоді в рішеннях”
Про що? Молодіжні ради — це майданчик, де молодь впливає на рішення влади. Але що, якщо самі ці ради відтворюють гендерні стереотипи? Коли в робочих групах лише хлопці, а дівчат просять “зробити красиво”. Команда з Житомирської області вирішила інтегрувати гендерний складник у діяльність п'яти молодіжних рад через зміну стратегій та планів роботи.
Що зробили: серію тренінгів та зустрічей з п'ятьма молодіжними радами Житомирської області, 4 анонси подій, 6 постів про проведені зустрічі, 3 відео з тренінгів та 7 публікацій на сторінках партнерів — міських рад та управлінь у справах молоді. Це не про “провели навчання і пішли”, а про системну роботу зі зміни внутрішніх документів молодіжних рад.
Цифри, які вражають:
Понад 100 представників і представниць молодіжних рад взяли участь у заходах в межах кампанії
Публікації на сторінках міських рад та управлінь у справах молоді створили офіційність: це не просто громадська ініціатива, а частина роботи органів місцевого самоврядування.
Чому це спрацювало: команда працювала не з абстрактною молоддю, а з конкретними консультативно-дорадчими органами, які приймають рішення. Вони не просто навчали, а допомагали інтегрувати гендерний складник у наявні стратегії розвитку та плани роботи. Це означає, що гендерна рівність стане частиною щоденної роботи молодіжних рад — у кожному проєкті, кожній ініціативі, кожному рішенні. А партнерство з міськими радами та управліннями гарантує сталість: навіть коли склад молодіжних рад зміниться, гендерний складник залишиться в документах.
“Робота з молоддю для нас — це можливість створювати сталі зміни в громадах та формувати нове покоління активних громадян. Молодіжні ради є якісним рушієм змін молодіжної політики”, — Владислав Барановський, автор кампанії “Рівність у дії: голос молоді в рішеннях”, заступник голови Молодіжної ради при Житомирській ОДА.
Дивитися відео з події кампанії
Загальні результати
Що далі?
Дев'ять кампаній, 156 учасників й учасниць, сотні тисяч охоплення — цифри, що вражають. Але справжній результат не в статистиці. Він у тому, що 242 педагоги тепер знають, як підтримати дитину з діабетом. 250 жінок у “чоловічих” професіях відчули: вони не самі. П'ять молодіжних рад Житомирщини тепер мають гендерний складник у своїх стратегіях. 50 жінок у Хмельницькому отримали не просто інформацію про вакансії, а віру в себе.
Ініціатива “Рівність. Лідерство. Майбутнє” довела: зміни можливі, коли є інструменти, підтримка та люди, які готові діяти. 156 молодих лідерів і лідерок отримали практичний досвід створення кампаній від ідеї до втілення, роботи з органами влади, контакти в медіа та навички адвокації. Багато хто з них продовжує цю роботу вже самостійно, створюючи нові проєкти у своїх громадах.
“Рівність. Лідерство. Майбутнє” — це не проєкт, що завершився. Це 156 голосів, які вже не замовкнуть. Це дев'ять моделей, які можуть повторити інші команди й навіть цілі громади. Це доказ, що майбутнє, про яке ми мріємо, можна будувати вже зараз.
Матеріал створено в межах ініціативи «Рівність. Лідерство. Майбутнє», яка реалізується громадською організацією «Дівчата» в межах проєктів ООН Жінки «Посилення жіночого лідерства для стійких і мирних суспільств», що фінансується урядом Данії, та «Трансформаційні підходи для досягнення гендерної рівності в Україні», що фінансується урядом Швеції та втілюється у співпраці з Офісом Віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також у партнерстві з Міністерством соціальної політики України. Фінансову підтримку ініціативі також надає Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
