Дослідження було спрямоване на вивчення потреб, очікувань, інституційних бар’єрів і умов впровадження комплексної сексуальної освіти (КСО) у закладах загальної середньої освіти. Основний фокус дослідження охоплював не лише зміст КСО як освітнього компонента, а й ширший контекст соціалізації підлітків в Україні: забезпечення безпеки, формування здорових стосунків, розуміння психофізіологічних змін тіла, емоційну регуляцію, довіру до дорослих, безпеку в онлайн-середовищі, рівний доступ до верифікованої інформації, а також міжінституційну взаємодію сім’ї, школи та громади.
Було проведено 12 фокус-групових дискусій із підлітками 12–17 років, батьками дітей 12–17 років, педагогічною спільнотою та представниками освітнього середовища, а також 8 глибинних інтерв’ю з експертами/ками й фахівцями/чинями, які працюють із підлітками, школами, батьками або молодіжними середовищами.
Що кажуть підлітки:
«Підлітки зараз цікавляться змінами в тілі, комплексами, стосунками, першим коханням, як зрозуміти свої емоції, особистими кордонами».
«Якщо порівняти дитинство дорослих і дитинство наше, то воно зовсім відрізняється. То і можуть не зрозуміти такі теми».
«Є такі люди, які нормально сядуть і про це все можна поговорити. А є такі, що тільки розмовляють підколами».
Що кажуть батьки:
«Якщо вже є секс, то повинна бути контрацепція».
«Щоб діти з експертом могли нормально поговорити».
Що кажуть освітяни:
«Сексуальна освіта важлива для дітей, але щоб батьки теж були в темі».
«Батьки чують “сексуальна освіта” і думають, що діти захочуть вступати в сексуальні зв’язки швидше».
«У нас мало інструментарію, щоб ми могли впроваджувати цю тему».
Що показало дослідження:
Самостійний та неконтрольований пошук інформації підліткам. Підлітки вже є активними споживачами інформації про фізіологію та стосунки, отримуючи її з різнорідних джерел: від батьків, однолітків, школи, а також із мережі Інтернет (Google, TikTok, YouTube, інструменти штучного інтелекту на кшталт ChatGPT). Проте значна частина цього контенту є некоректною, неперевіреною або небезпечною для психоемоційного розвитку.
Сенситивність вікового періоду 12–14 років для початку просвітницької роботи. У віці 12–14 років підлітки масово стикаються з пубертатними змінами тіла, питаннями гігієни, менструації, полюцій, формування перших симпатій, збереження приватності, встановлення особистих кордонів і ризиками в цифровому просторі. Базові блоки КСО мають впроваджуватися ще раніше — у віковідповідній та адаптованій формі.
Довіра як базова передумова ефективності просвітницьких заходів. Підлітки висловлюють готовність до відкритого діалогу з дорослими лише за умов створення безпечного простору, де відсутні моралізаторство, висміювання, оціночні судження та порушення принципу конфіденційності.
Партнерський потенціал батьківської спільноти. Більшість батьків демонструють готовність підтримувати впровадження КСО за умови забезпечення прозорості: чіткого розуміння тематичного наповнення занять, кваліфікації лекторів/ок, дотримання принципу вікової відповідності та гарантій безпеки дітей.
Потреба закладів загальної середньої освіти у системному та інституційному посиленні. Представники закладу освіти визнають високу актуальність теми, однак стикаються із суттєвим браком підготовлених фахівців/чинь, методичного забезпечення, навчального часу, затверджених алгоритмів реагування та безпечних форматів роботи з чутливими темами.
Що рекомендує дослідження:
Комплексна сексуальна освіта має бути:
науково обґрунтованою (спиратися на верифіковані медичні, психологічні та педагогічні дані, а також міжнародно та національні стандарти);
віковідповідною та поступовою (передбачати поетапний виклад матеріалу з урахуванням рівня психофізичного розвитку здобувачів освіти);
практико-орієнтованою (спрямованою на формування життєвих навичок, критичного мислення та поведінкових моделей, а не лише на викладення сухої теорії);
безпечною для дітей та підлітків (відповідати етичним нормам, принципам довіри, конфіденційності та безпеки);
інклюзивною та недискримінаційною (гарантувати рівний доступ та врахування потреб усіх категорій дітей);контекстуально адаптованою (враховувати специфіку, ресурси та запити конкретної територіальної громади);
впровадженою у партнерстві школи, батьківської спільноти, психологів/инь, медичних фахівців/чинь та представників/ць громадського сектору.
Комплексна сексуальна освіта не є чинником "сексуалізації" дітей. Вона є інструментом формування особистісної зрілості, який навчає підлітків краще розуміти себе, поважати власні й чужі кордони, ідентифікувати загрози, будувати безпечні взаємини та своєчасно звертатися по фахову допомогу.
Ця стаття містить основні результати дослідження. Повний звіт із детальними результатами та методологією буде доступний за посиланням після його публікації.
